1. Знайомство з брендом і гостем
Вступ до подкасту, представлення Юри Павлюка та бренду Six Zeroes. Обговорюють сенс назви, перші враження і загальний контекст розмови.
Молодий український бренд моділ.
Стараємося робити те, що хочемо всі самі.
Якщо ми десь бачимо кращий продукт, ніж нас, ми туди стрімаємося.6 нулів— це відсилка до мільйона.Але бренд не так про цифру, а про той шлях, який людина проходить до неї.
Комбінація цієї творчості, душі і підприємницького цього бажання.
Я із-за цього хочу свій бренд.Любі друзі, шановна родина, я радий вас вітати з Севи на подкасті.В нас сьогодні в гостях завсіднатий наш гость Саша Кулагін.І вперше на мене на каналі Юра Павлюк, співзасновник, креативний, я думаю, директор і натхненник бренду Six Zeroes, молодий український бренд одягу.
Всім привіт.Юра, як справи?Отлічно, все добре.Живий-здоровий?
Добрався?Добрався, так.Як тиждень робочий пройшов?Та, як завжди,
в рутині, в операціонці, в творчості.Взагалі, вистачає.
Саня завжди каже, що пройшов і слава Богу.
В операційці.Творчості і натхнення.
Творчості в мене немає, на жаль.Тільки велика операційка.Натхнення також, я думаю, не моє.
Тому просто операційка, бізнес, рутина.
Молодці.Мене теж, якщо вам вдруг інтересно, мене теж все нормально.Пройшов тиждень, слава Бога, як каже мій Багато всього.Багато всього відбувається, багато записів подкастів, операційної крутінки, натхнення.
Все в мене в житті присутнє.Я щоб довго не томити?Юр.6-0.
Чого 6-0?6 нулів – це відсилка до мільйона, до цифри.Але бренд не так про цифру, а про той шлях, який людина проходить до неї.От на мою думку, там перший мільйон – це таке число, яке… Найбільш відчутне, яке запам'ятовується, до якого ти йдеш, і коли воно там щелкає.Це така мета, мені здається, що зараз ставить кожен якийсь підприємець, початківець, чи людина, яка вже пройшла цей шлях набагато вище, вона пам'ятає саме про той перший мільйон.
І це 6 нулів, відсилка до цифри, але не так до числа, як до того, який шлях вона пройшла.
Вау.Якщо чесно, я не думав, що це буде так глибоко.Думав, що це буде сугубо така, знаєш, комерційна історія, ну, про бабки.І все.
Як виникла ідея?Як це було?
2. Від музики до підприємництва
Юра розповідає, як творчість, музика і розчарування в музичній кар'єрі привели його до пошуку нового шляху. Пояснює, як життєвий досвід поступово сформував ідею власного бренду.
Який це був день, що це було?Саме
який це був день, я точно не пам'ятаю.
Але повідь, який це був день?Це був важкий день.
Важкий день.Ну, бачиш вже.
Це був важкий день, який дав поняття, що треба щось робити.
Те, що лишить якийсь фундамент для мене, після мене, для моєї сім'ї.Це вже був якийсь там період від початку війни.До того я займався товарним бізнесом.Були якісь певні трабли, які підстовхували до того, що ось це потрібно почати.Саме війна ще це все відчуття усугубила.
Ці переживання, це все, коли ти понімаєш, що немає якоїсь надійності, впевненості в завтрашньому дні, я зрозумів, що треба будувати щось велике.Саме так і...Не то, що даже сама ідея прийшла.Сама ідея, вона вже десь зароджувалась далеко до.Вона щось назбереглась.
А можна сказати, з самого дитинства я займався творчістю.Я спочатку там малював, потім це для мене трошки скучно було.Я почав займатися музикою.
Музикою я прям серйозно займався.Ставив на це там всю свою життя.
Я, до речі, про це дізнався тільки, ну, то єсть, я знаю цей оф-топ.Про це мені розказав Назар, як ми там бачилися крайній раз в офісі на минулому тижні у брендах Сікзіровськ.Що в Юри є не один реп-альбом.
Не один реп-альбом.Я вірив, що я стану зіркою.У мене вже були альбоми записані і професійні, з різними звукачами і світовими.
І ми виступали спочатку там в себе в городку.Ну я був як окрема одиниця під своїм псевдонімом, але коли я кажу, що ми виступали, там формувалась якась там в нас...
Банда там, знакомі, друзі.
Був такий період, що багато хто цим займався, але от я прям вірив, що в мене це вийде.Я найдовше серед всіх цим займався.Скільки часу?Років, мабуть, сім.Коли ти перестав?
Перестав я від великого розчарування в цьому.От коли я робив це для души, коли це були тусовки і так далі, воно якось так все легко йшло, ми випустили перший трек, все, ми на районі зв'язки, мене всі узнають, і, блін, це так круто таке було відчуття, всі питаються з тобою, познакомися, хлопці, якийсь там респект, дівчата і так далі.Ми випускаємо знову треки, це тоді було вконтакті.Це було до цієї всієї двіжухи, до цієї всієї історії.Нас слухали, можна сказати, по всіх країнах СНГ, ну от якась така набувала вже популярність.
І коли я почав задумуватися, щоб перевести це в комерцію, тобто я вже думав з іншої сторони, і почав задумуватись над своїми текстами, які я пишу, а так прям, що це має стрельнути, це має стрельнути, це має стрельнути.Я от потеряв якусь оту чуйку таку.Паралельно я працював на різних роботах, там якісь гроші відложував, втратив їх на студійне врімя, на записи, на кліпи і так далі.І коли я зробив уже той альбом, що я розумів, що можна вже з ним їхати на якийсь лейбл, це був комерційний альбом.Там вже така музика була інакша, не така там дворова, пасанська.
Поїхав в Київ, прям з діском ходив по лейблах.Тоді ще не було такого розуміння, що через інтернет можна стати популярним.Тоді воно ще тільки так зарождалось, і на такому етапі.І прям я їздив як в старинку, не знаю, з дісками.Наразі українські лейбли.
Ну, це такі були лейбли, не буду про них розказувати зараз.
Ну, дивись, вони були, і може і досі є, це теж немало важливо.
Ну, я хотів дуже попасти на Moon Records.Це був лейбл, який представляв Івана Дорна.Мені нравилось, як він двігається.
Я хотів в ту двіжуху теж попасти.Подавав диски там.Це ще тоді була переписка з ним в емейлах.І всі говорили, що прикольно.Туда-сюда.
Приходьте в наступному році.«Приходьте в наступного роця».Тіпа того, так.І от ще раз, я пам'ятаю, раз я поїхав в Київ, ми вийшли якось на «Мозгі».«Мозгі»— це Потапа, це лейбл.
Ми до них не змогли добратися, не змогли знайти їхній офіс, точніше ми знали локацію, там якийсь ремонт відбувався.Ну і все, я розумів, що це там остання точка була, куди я міг уже занести, з ким сконтактувати.І вже ми маємо з Києва їхати додому.Жив я в Рівному.Мій друг, який зі мною поїхав, теж мене в цьому підтримував.
Каже, давай зайдемо в бар МСГ.Мені вже не хотілося нікуди йти.Тобто в мене там дядя займався музикою, він був рок-музикантом, дідусь був дуже творчий, в нього книжки він писав, на акордеоні грав, музику сочиняв, дуже така класна українська поезія була в нього.От в них в житті не вийшло.Ні в дяді, ні в дідусь.
Я от розумів, що я маю закриття.Те незакрите питання в сім'ї вийшло в мене.Бо не скажу, що в мене не вірили там батьки, окружаючі, але всі розуміли, що вже такий довгий період віремені пройшов і я там на одному місці, можна сказати, це роблю-роблю-роблю, тусовки і так далі.І мені дуже хотілося, щоб мене це вийшло.І все, в мене таке розчарування, що ніхера, я в'їбав на цей альбом всі свої гроші, які в мене були.
Я вже нікуди не хочу йти, але, зрозумію, друг зі мною поїхав, треба з ним зайти, ну він хоче теж, якесь там жилання.Ми заходимо в мозгі бар, і якраз іде Потап.Я такий, ну, треба спробувати якось.Кажу, Олексій, добрий день, так і так, я приїхав, в мене є музикальний альбом, хочу, щоб ви його послухали, подивилися.Він такий, так, зараз, Юра, я прийду.
Ми посиділи ще 5 хвилин, він повертається, сядає до нас.Ми познайомилися, гарно поговорили, доволі приємний чоловік.Взяв альбом, каже, я обов'язково послухаю і відпишусь.Ми обганялись контактами.Спустя якийсь там проміжок часу, він сам мені написав, я йому написав, чи сподобався альбом.
Він каже, да, хто робив музику на цей альбом?На цей альбом писав музику я.Але я там не якийсь музикант, саунд-продюсер, а для себе я міг написати музику.Якби мене хтось попросив, навряд чи мене так би вийшло.Я кажу, я писав музику.
Він каже чи не хочеш ти бути нашим саунд-продюсером, писати музику для наших груп, виконавців?А в мене в голові, що я хочу стати зв'язкою, я хочу виступати.Кому я буду писати музику?Тобто я це просто відхилив, і зрозумів, що на цьому моя музика, музикальна кар'єра, навірно, що закінчена.Це була перша і, навірно, к щастю, остання.
Надіюсь, депресія така жорстка, я з неї довго виходив.Я ще займався музикою, і зараз деколи я можу щось написувати, але це просто так, в стіл.
В стіл для себе чисто.Я можу заандерлайнити то, що ти закінчив займатися музикою на моменті, як просто відмовив в ті роки одному з найсильніших музикальних
Ну не тільки це причиною стало.Вже потім я зрозумів, що я зробив цей альбом крайні хуєвим.Типу, ця комерційна історія, куди я вже не вкладав душу, а якийсь задум комерційний, от воно сиграло проти мене.
Якби я ставався там думками про те, що писав, те, що подобалось людям, то возможно, що воно би просто там комусь відгукувалося, я бачив би фідбек від людей, І це мене би заряджало.А після того мені вже, чесно говоря, не хватило ни сили.Я розумів, що мені вже не хочеться втратити цей час, бо це ж, ну, щоб випустити якийсь там альбом хороший.Ну, для мене це рік часу якийсь, там два.Тобто довго там мені воно давалось.
Ну, от я і на цім закінчив роботи.
Я просто хочу заандерлайнити ще один момент, що, дивись, моя основна задача, я хочу показати твій шлях чого саме.Я вважаю, що твій, а вже в даній ситуації це вже ваш проєкт, твої партнери, достатньо успішний.І що я, насправді, про бренд дізнався набагато раніше, ніж про тебе.Ну, не то, що про тебе, а про то, хто власник і хто за цим там, чи засновник і хто за цим стоїть.
У мене зараз там 1700 підписників в Інстаграмі.
Я думаю, мало хто Це вже не так суттєво.Я до того, що все-таки твоя робота і продуктивність твоєї роботи йде сильно там попереду тебе.Що хочеться виділити, що це результат довгого шляху якихось помилок, фрагментів.
Так, навірно, зіграло те, що весь час, коли з музикою я закінчив, Я ніколи там не давав собі шансу десь зупинитися, перепишуть.
Я завжди там старався, де б я не участвував, де б я не працював, там я довго і в наймі роботав на когось.Але старався от там бути якби кращим, розвиватися, ввечері там якісь ідеї якісь своє замотують.Я багато спроб пробував в різному там бізнесі.Все воно збиралось, збиралось, збиралось.І в один момент просто, навіть, з цим досвідом, і коли вже там народилася думка про бренд, цей весь досвід життєвий, він як би...
Да, дав понять, що і як робить, дав якісь бачення, як правильно це.
3. Перші кроки до власного бренду
Йдеться про запуск Six Zeroes у 2023 році, попередній досвід у товарному бізнесі та маркетингу, а також про формування бачення бренду. Юра пояснює, як накопичені навички допомогли перейти від ідеї до реального продукту.
Коли був заснований бренд?В 23-му році, в липні.
Це менше трьох років, виходить.
Це, як на мене, хороший, сильний поколінок.Але я дуже хочу уточнити, Юра, скільки
Тобі зараз 35 були 36?Чи тобі
зараз 36 були 35?Ні, походу було 35.
Я уже після 30 перестав считати, скільки мені років.Ця цифра якось так розчаровує.
Я до того, що, будь ласка, дивіться, Юрій, 35-36 років.І веду до того, що ніколи не можна зупинятися, завжди треба продовжувати, ніколи.Я це записував в подкасті колись.
Там де людина в 37 років обнулилася дуже сильно від таких жахливих подій, де підпалили будинок, де було втрачено все, потім розлучення, все це одне на одне.І відновила себе, і теж відновив він себе там завдяки.багажу досвіду і роботи, яку він проробив колись до цього.І тут це дуже яскравий приклад того, що ти ніколи не зупинявся, завжди шукав, був в пошуку себе, накоплював і збирав оцей собі досвід.Слухай, музика, найм, товарка.
Ні, ну я думаю, що творчість була завжди, а все інше – це вже пошук якоїсь історії про гроші, про все інше.Тобто, я думаю, що в Юри творчість на всьому етапі не було такого, що вона десь пропадала, чи не було бажання
до цього?Ну так, була на всьому етапі.Були моменти, коли якась робота забирала основну частину мого часу.
Я ще зубним техніком працював, я по професії.
Ти чекав такого поворота подій?Я просто
мовчу, я вже два рази був в шоках, я хочу якось дійти до того, щоб...
Ну, щоб поворот собитий, де музикант, зубний технік, власник якогось e-commerce, там, проєкту бізнесу, художник-музикант, в подальшому засновник бренду.
Крутий шлях.бренд одягу, і що це все в одній людини.
Хотілося б, звісно, щоб цей шлях не був такий довгий.Просто ми там жили в такій середі, в якомусь спальному районі, і окруження було, де покурити травки, попити півка.Це зараз, дивишся, то й тим займаєшся, то й тим.
То там бабки піднімаєш, то там бабки.А тоді якось ти не понімав, що, чим і як займатися.Або ти займаєшся чим, що тобі подобається, або йдеш на якусь роботу по тій професії, де тебе батьки направили, на кого вчитися бути.В тебе ще понімання як такого, хоч ти вже вроді взрослий, немає, чим ти б хотів займатися, так?І якось так вийшло трошечки багато витеряного врімені.
Мені здається, зараз молодежі легше обрати, чим займатися по житті.
Думаєш, зараз легше?Мені здається, так.А ти?Може, я жалівся.
Я дай скажу, я в шоках.Юра дуже гарно виглядає на 35 років.Я зайшов і думав, ну 25, типу, чуваку.Я розумію, що я...
Я просто знав, скільки Юрій років, тому я трошки спокійніший.
Я старий дід, так.Це перший мій шок.Другий— це про творчість, про ці альбоми.Для мене люди, які займаються творчістю, це, ну...І от на одному полюсі я, а на іншому полюсі люди, які вміють щось придумувати, щось створювати, щось креативне.
Це для мене магія.Тому я от, знаєш, в мене таких перших два моїх шока.Все, я хочу знати більше про Сік Зі Рос, бренд.Ну вже я розумію, що є якась нотка хіп-хопу.Є якась нотка, велика нота творчості.
Є бізнес-підхід партнера.Тобто я хочу зрозуміти, ще які є компоненти, знаєш, в самому бренді, як він створювався.Блін, дуже круто.
Тоді йдемо далі.Липень 23-го року.Що створилося в липні 23-го роки?Назва, перша колекція була випущена в маси.Перший домин куплений.
Просто прийняте рішення, все, я вирішую.І як всього ти рішив, що шмотки будуть, що речі, одяг стане вирішенням подальших
проблем?Про день народження бренду, про що це за дата, почав теж відносно недавно про це задумуватися.Ми зафіксували цю дату від першого дропу в Інстаграм.
Тобто спочатку це був Інстаграм, і перший пост, коли ми показались людям, саме цю дату ми зафіксували.Чого саме про одяг?Уже в мене сформувалося якісь бачення, вміння, як продавати.Коли я займався товаркою, це дало мені якусь першу команду.Перші навички— управління, як рости, як продавати, як переписуватися, як фотографувати, як робити контент.
Ще до того це було.Я ж працював і в Nazar.
Nazar, я просто підкреслю, це нинішній партнер Юри і бренду Six Zeroes.
Але знайомі ми ще задовго до, я працював в Назара в компанії.Це, в принципі, вже із того ісходило, де я теж набрався багато-багато досвіду.
Назар для мене такою був лідіруючою позицією, з якого я брав приклад.Мені подобалась його така твердість, системність, чого в мені бракувало, то я трошки в нього це зміг взяти, чомусь навчитися.Саме після того, вже коли ми там довгий час пропрацювали, він теж мені давав точки для росту.Я прийшов на вакансію контент-менеджера.Потім я почав займатися маркетингом.
Потім до мене почали вже звертатися його знайомі, щоб я теж щось їм зробив.Я вже мав декілька компаній, для яких робив контент, маркетинг, сайти ми створювали і ще чимось.Я займався, зараз підвожу до того, також створив свою невеличку маркетинг-агенцію.яка називалася Я-Бренд.Це було давно.
Кстаті, Бакалова теж недавно відкрила свою агенцію, яка називалась Я-Бренд.Блядь, треба було цю назву запатєнтувати.От в маленькому городку, і це такі компанії, в основному, де основні заказчики— це були якісь старші підприємці, яким біля 50 років, і ти весь час там маєш їм себе якось продати, а вони думають, що ти хочеш з них бабки просто забрати.І завжди такий оце стрес спілкування з власником я відчував.і проявлення якоїсь творчості, але і борьба за те, щоб забрати своє.
Хоча на періоді створення і становлення цієї агенції я, можна сказати, робив в убиток, деколи свої бабки закидав для того, щоб мені нравилося створювати контент, для того, щоб це була класна картинка, яка про мене може со временем розказати, показати людям, що я можу робити через це.Просто тримали якийсь період часу на плаву, але заробіт, як такого, я не відчував.Але це дало розуміння, що я можу щось продавати і сам.Саме після того, коли я там опаковував всім повністю продукт для продажу, я поняв, що я це не роблю для себе.Тоді я почав займатися товарами.
Це полна фантастика, стільки всього.
4. Перші дропи та пошук тканин
Описано створення першої колекції, експерименти з дизайном, пошук тканин і виробництва в Україні. Юра ділиться історією перших тестів, ручної роботи та випадкового знаходження потрібного цеху.
Перший дроп, перша колекція, як ти до
Яка емоція?Що було в голові?Саме твоя власна, ти зробив...Знаєш, що я хотів запитати?
Хто розробляє самі колекції?Як з'явилася перша...річ бренду SIXXEROS, яку продали.
І що це було?Попробую сформувати, як вона з'явилася.
От війна, товарка.В товарці там все одно якийсь потолок.Ми намагаємося рости, рости, рости.Ми продавали копії брендів, і часто слітала сторінка.І тільки ми ставимо собі якісь цілі, якийсь там оборот, Ми все одно поверталися в якусь обратну позицію і знов до того йшли.
І це дуже сильно напрягало.І от що я говорю, що це був хуйовий день, коли я зрозумів, що треба створювати бренд.От нам тоді снесли сторінку, такі, блядь, ну скільки це може тривати.Понімаєш, що треба робити от те, що лишить фундамент.Я не почав його одразу робити.
Я просто почав...згадувати щось, серфити інтернет, дивитися Pinterest.І просто, можна сказати, близько місяців, трьох-чотирьох, я просто накидував ідеї.Я не почав там «все, ми робимо бренд» і так далі.Я просто почав на розслабоні собі, щоб поняти себе, поняти, що я хочу робити, як я хочу запускати цей бренд.
На розслабонщику такому, просто збирати ідеї, копути.щось там подрісовують, і воно збиралось, збиралось і збиралось.Один із теж поштовхів, чого це точно було рішення, що я починаю,— дружина.На період війни там на деякий час вони поїхали в Польщу з сином.Вони повертаються, і вона теж думала, чим займатися.
Я кажу, ну може ти хочеш займатися своїм брендом, створити.І вона перше запустила свій бренд одягу.Я просто...не в обіду Насті, так наблюдав за цим, як це вже проїсходить, щоб на практиці побачити.І от коли вона запустила свій бренд, вона теж все дуже гарно робила, в неї, звичайно, не стрітвір, більш такі жіночні речі, ось.
Ще досі існує цей бізнес?Зараз ні.Вже ні.Я думав, ми просто залишимо посилання.
Не існує, тому що важко в нас малому зараз уже шість років.
І все-таки комусь потрібно було більше часу йому притіляти.І коли вже там я розумів, що мій бренд піздує, ну, звісно, я в нього більше вложив.Але вона дала мені можливість, щоб я займався все ж переважно цією справою, а вона відійшла до того, щоб більше займатися сином.Але я думаю, вона візьме ще старт і покаже всім.Я наблюдав зі сторони, подивився, що в неї є.
Перші продажі, я думаю, все, ми запускаємося.В мене вже були, по суті, все назбирано, я вже понімав, який це має бути логотіп.З мене вже бачення повністю сформувалось, що це за бренд має бути, який це бренд, як його запускати.І от уже на момент старту, можна сказати, з цим баченням я пішов.Що це було за перші речі?
Ну, бюджету на це понятно, що я там багато не хотів виділяти.Хотілося б якось протестувати.Це була весна, початок літа, якраз вигідні умови для того, щоб зробити більша позиція, бо це літо, футболки— це не так дорого.
Футболки, шорти, можливо.
Шортів ще не було, це були футболки.
Футболки мені здається завжди, мені щось так здається, що якщо я почав би свій бренд одягу, я почав би з худі і з футболок.
Так, я так і почав.Ці футболки, звісно, не хотіли бути брендом футболок, щоб тебе всі таким бачили.Через то я додав позиції з фітшотів, худі.Це, по суті, було все.
Футболка, фітшот, худі.— Ти сам зробив першу
колекцію?— Першу колекцію, да, я зробив сам.Я намалював, як воно має бути.Ми відшили дохідніше зразків, поки воно сіло так, як має бути, не старався копіювати, але не буду скривати, що я брав від брендів якісь там деталі.
Типу тенденцію моди, ти це маєш на увазі?
Так, я вже працював з товаркою, я бачив, що роблять світові бренди, вже на той момент появилися гроші, почав собі заказувати брендові шматки.Почав дивитися на деталі, що мені подобається, що не подобається.яка тканина треба.Там прям запрідельні якісь дорогі речі я собі не купляв.
Але на період старту бренду я прям покупляв собі там Off-White, Palm Angels, не пам'ятаю, там Diesel, от такі трошки дорожчі вроді сегмент, для того, щоб побачити, з якої ткані, що вони роблять, що треба робити, щоб це було топ.І стикнувся теж з таким...з сложностю в пошуку...Тканина.Зрозуміло, що я там великі об'єми не міг замовляти ткані, вибирати, перебирати з Туреччини чи Китаю.
Це треба було шукати в Україні.В Україні з цим проблема.Всі шиють плюс-мінус недорогий трікатаж, а я хотів, щоб це була щільна, преміальна, бавовна.І саме складність була – знайти підходящу ткані.Бо вже є бачення, я вже розумію, як роблять ті бренди, я вже не хотів робити хуже.
От якщо я бачу щось там, що топ, Десь там йти на якісь компроміси, я не хотів.Через те, це теж був такий проміжок часу, який трішки, можливо, затягнув вихід перших дропів.
Скільки було тестів у цих перших, коли ти такий, ну зараз буде дроп?Це я вже точно готовий випускати.
Блін, тестів було насправді багато.Найшли ми тканину, відшили перший взрець, якісь примірочки.Там треба укоротити, там не подобається рібана на камірці, треба її поміняти.І хотілося теж створити якийсь інтересний продукт, щоб це було деталізовано, десь там вишивачка.Що мені подобалось, і що не зайшло людям, це ми зробили футболки в такому кольорі, темно-сірому.
І така ідея була, тут пітно, щоб було пота.Я, блід, почав займатися цим пітном.Тобто, як його зробити?Тоді ніхто це не робив.І ми прямо з батєю в гаражі під трафарет почали робити ці зарісовки.
Ті футболки, кстаті, не зайшли.Аудиторія не була готова до цього.І бренд ще не відомий.Тут футболок з потом, можливо, якби це там випустила Баленціяка, це би розлетілося.
Та є дізель, я хотів сказати, в дізеля є ці штани, широкі штани, і вони достатньо світлий джинс, іначе вони всі в болоті, в мазуті якісь.
І я попав якесь час тому на трец, що чувака в таксі не хотіли впускати в ці штани.Перше, він поняв в якихось супер запачканих штанах, і зараз запачкає машину, то він поки пояснив таксісту, ну діба таксістам, чуваку, сказав, що «добуюбна, що ти носиш І
наші люди, коли дивляться на такі речі, вони зразу задумуються, як вони будуть пояснювати це іншим, бо хтось зрозуміє, що там це нарісовано і так далі.такі».От якось так ми робили вручну потертості, я просто зубний технік.
Зубний техніки— це не стоматолог, багато хто путає, я не лікував зуби, я сам виготовляв протези кераміка, веніра, це все.От, я вмів пользуватися цією бармашинкою.Купив бармашинку, і на перших своїх футболках, які були з рваностями, вручну сидів там.Заказали, скільки там їх, ну, там п'ять штук, і такі— блядь!Сидиш і починаєш те саме.
Там по комірцю приходиться.Так що рваності власноруч робив перші на дропах я.
Кожна унікальна.Тобто не було жодної футболки, яка була схожа на іншу, поняв?На попередню, верніше.
Виходить, що кожна інша футболка зовсім інша.
Так, так.А тканину як ми знайшли?Це теж случайні обставини.Я тоді хотів поміняти собі автомобіль.
У мене була BMW Е70 X5.Я хотів на новіше обміняти.Не пам'ятаю, як ця модель називається.F-15 раді.F-15, так.
Я не міг його продати, і хтось мені запропонував обмін з нашого города.Ми поїхали, зустрілись, мені все понравилось, розговорились, і оказується, що в нього є свій цех, де можна відшиватися.Він каже, я ще вожу тканину, в мене є тканина.Я такий, окей, покажи.Він показує, це плотний трікатаж, який, блядь, я шукав кругом.
Вони просто в інтернеті не дуже там показувались, от.В них, навірне, не було ні сайта, ні інстаграму, нічого.Я такий охуєть.І ми в них відшили свої перші колекції з того трікатажа, який я хотів.
Я, ну, якщо чесно, в мене питань немає, я хотів би тільки слухати.
А я зараз ще про дачку розкажу, це теж інтересна історія.Я вже розумів, що я знайшов ткань, я знайшов де шити, я розумів, що треба бабки.Ми вже з ним договорились, що ми міняємося тачками, що їдемо на МРЕО, я там доплачую.Я от не люблю таке, коли я людині щось сказав, що окей, ми пожали руки, ми вже домовилися, і казати, що ні.
Але от, блін, я сижу і розумію, що в мене щось тут внутрі робиться, я розумію що не вірім, я щас міняти машину.Я йому дзвоню, говорю, давай от, ми не міняємось.Кажу, але я не цей кеш, що там маю тобі доплатити, я в тебе нашиваю одяг.От.І ще заморозив собі покупку машини на якийсь період віріміні, щоб...
Але красиво вийшло в ситу Клас.
5. Перші продажі та аудиторія
Обговорюють перші продажі, спілкування з клієнтами та поступове формування спільноти навколо бренду. Також зачіпають тему партнерства, медійності та цінової політики Six Zeroes.
Перший продаж.Перший покупець.Ти сам переписував.
Це пам'ятаєш?Це якийсь яскравий спогад чи
ні?Скажу так, якихось там міг, емоцій від першого продажу.Я, мабуть, не отримав, але зрозумів, що, окей, добре, продалося, працюємо, будемо пробувати далі.
Ось ці емоції і емоції від першого продажу.А мене ще, знаєш, мені цікаво, чи ти пам'ятаєш, скільки плюс-мінус одиниць ви продали за перший місяць?Небагато.
Небагато— це скільки?За перший місяці, ну, можливо, одиниць 50.
Ну, серйозно, це кожен день по продажі рахуй.
Ну так, але для мене це ж не були такі показники, тобто це там не перший мій бізнес.Я розумів, що хочеться більше, хочеться більше.Навірно, це єдина емоція, яку я випитував.
І так, я переписувався сам.Я, навірно рік часу.нікому не віддавав в сторінку.Мені дуже подобалось переписуватися з клієнтами.Просто аудіторія настільки охіренна була.
Кожен, хто пише щодо того, що одяг був не якийсь там дешевий, масовий.Дуже цікаві люди писали.Тобто я познакомився з якимись там дизайнерами, з іншими власниками бізнесів, які були там готові допомагати, щось підсказувати.Я зі всіма там переписувався.Не сказати, що прямо як з друзями, мені там завжди була якась етика між брендом і клієнтом.
Але все-таки зв'язок якийсь зав'язувався, і дуже цікавих людей я мав з клієнтів.І мені було дуже важко передати комусь цю стрінку, бо всі розуміли, що я переписуюсь, ми вже з ними на якомусь там конекті.
Так, так, так.І це прямо для мене був такий складний час.
Зараз ти спілкуєшся з кимось з цих перших?Тримаємо связь.
Є ще й з самого початку дизайнер, який нам в чомусь допомагає.Зараз, наприклад, ми відкриваємо магазин, і дизайнер з початку бренда участує в розробці дизайну для магазину.Тобто назбиралася певна кількість цікавих підприємців, з якими чи просто є при що поговорити, чи вони навіть щось підсказують, пишуть якийсь фідбек, а давай, можливо, так ти зробив чи так.
І за щодо того є розуміння, що людям подобається, які це люди, що для них треба.
Клас.А офлайн-магазин зараз, я правильно розумію, що має з'явитися перший офлайн-магазин бренду?Так.
В Києві?Так.Це центр міста.Має відкритися.Дякую.
Сподіваюсь, що ми тебе вже вітаємо з відкриттям.
Дуже круто.А якщо, коли прийшов от перед підкастом, кажеш, блін, там я не знаю, яка там маржа, там всі ці діла.В який момент те, що ти створював з душею, отож ти кажеш, що я там рік сам переписувався, сам робив, душу вкладав, я розумію, що там комбінація цієї творчості, душі і підприємницького цього бажання вже з товарки, щоб було багато продажів, в який момент ти потребував партнера?Як прийшов ти до партнерства в тому, що ти прямо це як душу цю отримував?
Що це було всередині тебе, які це були
роздуми?Під час встановлення бренда я не рахував ні витрат, там нічого, не мержую.То єсть товарки дозволяли мені жити плюс-мінус в Україні комфортно.В мене були деякі збереження.
Я думав, що їх вистачить.Звісно, на старт-бренду їх не вистачило.Я весь час доінвестовував, але я взагалі нічого не рахував.Для мене задача була главна, щоб от бренд виріс.От я бачу, як він росте, як з'являється аудіторія, що це відгукується, і все, моя місія була там, поки я можу жити плюс-мінус за статтю товару, що я там в бренд все вкидаю, не дивлюсь, не вчитаю.
Ну, звісно, що вчитати треба було і на тому етапі, щоб це все було правильно.Переважало творчество, якісь там...Хотілося зазнати якусь історію, так.
Першочергово це, коротше, творчий проєкт, а не якийсь...
Це супер якась Америка, знаєш...
І я думаю, що ще можна було б за коротший період часу вирости, так?Тобто вже на той час були якісь позиції, які були бестселерами, і можна було їх там просто розмножувати на різні кольори, чи додавати там різні позиції.В мене просто деколи там не стріляла та думка, і все.Я плюс-мінус такого, в комфорті собі.
Поки я не був уверений в продукті, я міг розробляти місяць-два.Були такі моменти, що ми вже все розпродали, а я взагалі наперед не задумався, що робити.І ми місяць сидимо з остатками якогось товару, залишками, і я тільки починаю розробляти щось нове.Ось такі прямо проєби по врімені були.Але і ця не спішка, і ця не гонка.
Вона дала якісь засередження на головному.Я правильно доносив людям, що це за одяг, що це за колекція, і в кожну позицію вкладав якусь там детальку, яка потім щитувалась клієнтом.Але сказати, що я там потребував партнера, такої як потреби, і взагалі думки про таке зовсім не було.Це теж вийшло, можна сказати, таким випадковим образом.
Ну, якщо я не помиляюся, перший випуск на вашому каналі якраз таки про то, як з'явилося предприємство.Дамо посилання, будь ласка.Подивіться обов'язково, це теж...Я дивився, я знаю.Це цікава історія.
І прикольне поєднання творчої людини з творчим підходом до бізнесу.І людина, яка така, достатньо...Прагматичний бізнесмен, можемо так сказати.Прагматичний підприємець.І як це все далі працює, це можна буде подивитися у рєбят на каналі.
Щось прикольне.Що мене знаєш, дуже цікаво.Я хочу забігти, може, трошки вперед.Ну, якщо що мене стопорнете, ми вернемся назад.То, що я тобі казав, я про бренд дізнався набагато раніше, ніж дізнався, хто де як за цим стоїть і так далі.
Я побачив це спочатку просто десь в інстаграмі, потім я почав це бачити в багатьох інстаблогерів і в інстаблогох достатньо відомих українських інфлюенсерів.А зараз я це бачу, Ну, мені в якийсь момент, я такий, ну, по-моєму, їх забагато стало.Тепер мені цікаво, це стратегія була якась обрана на це, це платна співпраця з багатьма із медійними людьми, чи це просто...Бо, я скажу так, відміток на вас я не бачив.Тобто, в моєму розумінні, з того, що я поняв, що це, скоріше всього, їхня особиста...
Так, їхній органічний вибір просто українського продукту, який їм подобається.Що тут була якась стратегія?Не було.Чи це випадково?
Як ти в цілому відчуваєш себе, що багато медійних людей, відомих людей, користуються, чи вносить ваш бренд?Ну
от, стратегії точно не було.Навірно, за...
Що можна сказати «навірніка»?
Напевно, за ці всі роки існування бренду ми заплатили неможливо людям чотирьом, п'ятьом.І то неохоче.От я завжди старався притримуватися того, що от хотілось іменно створювати той продукт, щоб той інфлюенсер, та відома людина, захотіла сама його купити, сама його носити.Я не хотів перебувати тих клієнтів, які мають доступ до цього одягу, щоб ми показували, що ми хочемо нас платно прорекламувати.
Щоб і вони дивилися, щоб хотілося стрельнути в ту аудіторію.щоб вони розуміли, що за це треба заплатити, що це щось коштує, що це цінно.І таким чином вони ще більше там зможуть про це розповісти своїм знакомим.Зрозуміло, що вони там безкоштовно, вряд ли, будуть рекламувати.Але от така була позиція, щоб не платити, щоб вони самі це купували.
Все ж деяким людям ми просто відправляли це по бартеру.Коли я там бачив, що цікавий це якась людина відома, я говорю, відправте просто йому безкоштовна.Тож не платимо нічого, просто відправляєте і все.
Ви просто відправляли, як тіпа, от подивіться, якщо вам подобається, то будь ласка, може...
Ні, не біля цікавості, думаю, ти просто...
Даже не просив про згадку, просто відправляв, став акцент на тому, що не просим нічого взамін, конкретно прямо їм писали, що без ніяких об'язательств, ми там даруємо і все на цьому.
Хлес, це то, на що я рекомендую звернути увагу багатьом молодим брендам, починаючим брендам.Це дуже крута історія, коли вами цікавляться.Мені здається, таким чином можна дійсно провірити свій продукт на якість.Це такий краш-тест того, що ти відправляєш, і потім, як мінімум, побачити, наприклад, фотографію цієї людини в цьому одязі.
Вас не відмічали нічого, але ти бачиш, що це вдягнули, і це носять, і ти такий, ну...Молодець, все добре робимо, можна рухатись.
Ну я просто зрозумів, що якщо ми зараз заблатимо одному, другому, третьому, п'ятому, і це всі так будуть бачити, то вже точно ніхто нас безкоштовно рекламувати не захоче.Через те, що ми тут отрізали.
Комерція.Ну, а визиває тебе якийсь от, не знаю, там, гріє твого нарциса всередині то, що медійні люди помічають і обирають ваш бренд?Чи для тебе це, наприклад, взагалі
Вроді просте питання, але я б не сказав би теж, що я там відчуваю якісь капець емоції.Це приємно, я просто фіксірую, що ми вже там, ми вже з тим, в тому окруженні.Це, безусловно, радує, але якось там, щоб я піздец, нас там одягнув.Тобто такий, то такого немає.
Ти вже дуже дорослий, мені здається.
Ну що, мені здається, що я був би як мінімум там перших пару раз, ну просто якщо в мене вийде, дивіться.Оце от куча медійних людей, які вдягали чи носять ваш бренд.Ну, типу, це дуже прикольний показник, як на мене.Я би, типу, сильно кайфанув, бо я такий, да, підстіс, ага, да, да, да.Нас носять.
Ми можемо ми вміємо, да.Тут, типу, що?Ну, нас носять, ну, типу, ми там.Всім дякую.
Якщо що, будемо і там.Ну, дуже, Юр.З Купінком.
Ні, ну, зараз, мабуть, я зловив би якісь емоції, якби нас одягнув, не знаю, там, Джастін Бібер, Треві Скотт, блять, в Одесу.
Тобто ви дуже дивитесь на цю глобалізацію.
Так, ми вже дивимося туди.Та особа, скажімо, на самому початку, я зовсім не дивився на українські бренди, хто, якщо рухається.Абсолютно не брав нізького прикладу.Там не в обіду їм.Понятно, що і українські бренди роблять класні речі, класні бренди, але я туди не дивився.
Ну і зараз ми туди не дивимося.
Про відносно українські бренди, знову попав на трет.І це мені насправді якось Неодноразово мількало в Треці, в мене в ленті, про конфлікт українського користувача і українських брендів.І часто звучить так, що, мол, українські бренди охуєлися своїми ценниками на то, щоб там, на продукти, які вони привозять з Китая, і кажуть, що це, тіпа, от, український бренд, і давайте, і за цього ми тепер маємо стояти, там, як якийсь там другий дорожчий бренд.От мені цікаво, як виробника, як власника українського бренду, твоя думка і коментар відносно цього.
Є бренди, що так і називаються, Турція, Китай, вони там десь шиють цього.Чи просто в Україні це роблять, можливо, не супер-якісним образом і ставлять непонятно яку наценку.Ну, вроді як присутствує, така історія.Що касається нашого бренду, в нас відносно невелика маржа.Ми даємо прямо високе качество.
Ми пішли у виробництво в Китай з України не для того, щоб подешевити продукцію, а для того, щоб це робити ще більш якісно.Ми могли в більшій мірі втілювати свої дизайнерські задуми.Тому коли нам пишуть дорого, я розумію, що це не наша ЦА, а людина, що вже може дозволити собі цю річ.І отримала, і подивилася.то в нас лише відгуки, що ми так дешево.
От прям люди нам пишуть повідомлення, що це дешево, на такі речі.
Яка середня вартість футболки?Сорі, бо футболку, яку я вдягнув, мені підігнали.Якщо чесно, я поняття не маю, скільки коштує.
Ну от зараз 2400 ця футболка коштує.
Знаєте, так, я просто є прихильником одного, там, відомого бренду, ну, і вони по якості точно не кращі, як на мене, ну, типу, плюс-мінус, там, я не знаю, я б сказав, напевно, десь сегментарно так само.Ну, і вони стоять далеко не 60 доларів.
Ну так, якщо просто порівняти ту якість, яку даємо ми зі світовими брендами, то десь ми виграємо в якості, а коштуємо набагато дешевше.Тому ця історія, що хтось ставить дорого і проблеми між клієнтом і брендом, конфлікти якісь, у нас такого немає.
6. Контент, YouTube і розвиток бренду
Розмова про вплив YouTube, важливість бекстейджу та документування розвитку бренду. Юра пояснює, як команда, контент і системність допомагають масштабувати Six Zeroes.
Ні, і по якості, дійсно, я от, я гнув перший раз, ну, в цілому, з точки зору матеріалу і так далі, мені реально комфортно, я все нормально відчуваю.Я звик до довших просто трошки футболок, але мені здається, що це просто мій внутрішній бздік, що мені хочеться, щоб футболка була просто довша, от і все.
ну, типу, мені там умовно, мені просто особисто не вистачає там, знаєш, п'яти сантиметрів довжини футболки.Але це, ну, мій особистий заскок просто.
Довжина в нас теж вона.Частий випрос.
Ми то стараємося десь їх коротше, то потім хочеться довше, то потім так.З довжиною футболок ми ще досі деколи там...
Слухай, мені здається, що це в цілому не можна з цим гадати, ну це дуже...
Мені цікаво, як повпливав YouTube на бренд?
Як ти, чи відчуваєш ти, які зміни ти відчуваєшь?Бо контент, який ви видаєте, ну, мені дуже подобається.Тобто, це якась нутрянка бренду, як ви, в яких діалогах, що відбувається, які зйомки.Ну, це для мене дуже круто виглядає.Гарний формат.
Який ти бачиш вплив?Які зміни?Чесно,
зараз якихось змін чи впливу я не помічаю.Ти один з небагатьох, хто сказав, що тобі це подобається і заходить.
Люди лишають коментарі, але їх не настільки, напевно, багато, як би хотілось бачити.Все, що ми з того, яку пользуюсь, влікаємо, поки що, що я бачу.Це просто фіксація якоїсь історії, щоб просто хто там...
Ну і для відданих клієнтів, кому це імпонує, хто хоче бачити свою історію, як ми розвиваємося, це цінно.І таким чином саме з клієнтом ми стаємо, мені здається, близькі і довго тримаємося разом.Ось.А якоюсь там впливу чи ще чогось з YouTube ми якоюсь там не звлікаємо пользи особо.
Ну, я згадую, що я купив от три футболки після ютубу.
Тобто, я дивився, я дивився.Я такий, блин, мені подобається.Пацани заходять в деталі, розповідають.Я не бачив багато такого бекстейджу по брендам.Мені дуже сподобався формат.
Я такий я хочу, ну, там велика кількість тестів.Все це потрібно перевірити.Я такий.Я хочу, ну, що, дайте я пощупаю.Я замовляю.
Прикольно.Ми думали, чи випускати новий та саме.
Сто відсотків нада.Я трошки відкрив, якщо можна, занес, що ми багато спілкувалися перед вашим початком Ютуба.
Завдяки тобі, по суті, завдяки тому, що ти теж свій досвід нам передавав, це сподвігло.
Ми за це спілкувалися, і я чітко пам'ятаю, що моя основна ідея, що вам треба нести, це от саме бекстейдж бренду.Типу, це завжди дуже цікаво, мені здається, відносно там споживача, клієнта, користувача, пошановувача будь-якого бренду, бачити, що відбувається за якоюсь...колісою, бо це дуже цікаво.А особливо, коли про це розповідає не просто хтось, це зняли огляд, от це наше виробництво, і все, і пропали.А коли власники, співзасновники відповідальні за цей бренд, люди ще додають свою історію, і ти таким чином більше прив'язуєшся до бренду.
до особистості, ти такий, да, мені точно імпонують цінності людини, мені імпонуються цінності позиціонування бренду, і ти такий, ну, я думаю, що з точки зору ЛТВ, типу, так бізнесом можна клієнтів забирати собі на руки.
Тобто людям не тільки важливий продукт, а ще більше їх цікавить історія, як воно і що.За куліси заглянути, і тоді вони і помічають цінність тої речі.
Так що сто відсотків вам треба продовжувати.Я після того, як Саня запитав за YouTube, мені зразу захотілося запитати, Лібовський, время, ми з випусками опаздуємо, чуть-чуть треба було би ускоритись.
Якщо скоро має виходити, то 100% треба випускати.Я вам тоді заказав, я нагадаю і просто в масу занесу мисль, що YouTube, що б ви не робили, Це точно не про швидкий результат.Є в нас випуск з Ромою, Рома про це постійно наголошує, в нас в старих випусках з Ромою він про це наголошує.Стабільність.Ютуб любить стабільність і стабільність в Ютубі.
Постійність, стабільністі.Це то, щоб добити і приносити результат.Рік часу.От вони робили бунт бібліотеці, супер стабільно, супер з графіками виходу відео.І замість того, щоб за рік часу вони гарно виросли, і замість того щоб зараз такі, ну, типу, знаєш, видихнути, все, можна заспокоїтися, вони випускали, що Рома сказав, вони по два випуска в тиждень випускають, він каже, все, з цього місяця...По два в тиждень?Так, з цього місяця вони починають випускати по три в тиждень.
Ну, у них контент – це основний продукт.
Да, ну контент – основний продукт, але веду до того, що YouTube – це довгострокова робота.
Мені також здається, що в історії бренда 3-4-5 років, якщо це робити на постійній основі, це така бомба.
Я думаю, що це заповільнено ідент, і
Є насправді що показувати.Ми напевно показуємо на процентів 10-15 від того взагалі, що відбувається.Просто зараз стільки багато відбувається, що не вистачає часу взяти камеру і про це розказати.
Ну, мені здається, що це буде такий, знаєш, накоплюючий ефект цієї капіталізації бренду.
Сто відсотків.Я прям впевнений в цьому, що це просто, ну, як сніжний ком, просто воно в кінцевому результаті, мені здається, коли от воно вже десь, знаєш цей сніжний ком перший раз пригне, і ти такий, ох, бля.і оглянешся назад і подумаєш, що тепер це машина, яка буде нестися.
Слухай, я би, як мінімум, точно би продовжував це робити, тому що ви, я думаю, чи не єдині в Україні, хто це робить відносно свого бренду саме для Ютубу.
Ну так, це теж драйвить, чимось виділяється і щось створює, те, що інші не роблять.
Ну, що вже немаловажливо.Скильки є позицій одягу на момент зараз?Приблизно, у бренда Six Zeroes.
Да, напевно, позицій 35.Відносно небагато.
Ну, і відносно немало, як на мене.
Ну, дивлячись на цільову аудиторію, на сегмент, який обраний, мені здається, що це якраз.
Ну, типу, але 35 позицій.Повноцінно можна там зайти і вдягнутися від ніг до там голови.
Ну, я думаю, що там немає ще такої цілі, щоб всі прям так з ніг до голови, прям вдягалися і ходили так в бренді.
Взагалі вона...ціль така є.
Була капсульна історія, я правильно розумію?Так,
ми до неї йдемо.Тобто вже якщо взяти цієї зими, ми перший раз випустили верхній одяг, тобто зимові куртички, до того їх не було.Ми вже плануємо зараз нову зиму.Зимову колекцію.І хочемо повністю упакувати, щоб це були і шапки, і перчатки, розширити в'язку, щоб був більший вибір курток.
Але також не хочеться перетворювати це в якусь масовість.Зберегти айдентику бренду, філософію, деталізацію.Саме тому вже починаємо роботи над зимовою колекцією, щоб встигнути підготувати її в найкращому вигляді.
За рік часу.Для мене, до речі, це завжди такою загадкою було, що...
Планування сезонів?Планування...
Планування сезонів.Ну, так, це логічно, так і має бути, але все одно...А якщо зміниться тенденція в чомусь?
Я думаю, дещо тренд якісь можеш задавати.
Десь, можливо, і сам можеш задавати.І все одно, як би не сказати, наша аудиторія, основний клієнт— це Україна.Вони доволі стримано переходять до нових трендів, які вже десь там, в Європі, як рік назад, почали відбуватися.
Тому якщо дивитися на зарубіжні бренди, то можна щось підчеркнути, і в нас в Україні не так швидко відбувається та зміна.
Але ж, якщо я добре пам'ятаю, є ж запит внутрішній вийти на світову арену.
Так.Ну і в стрітфі є якась все одно класика, якщо можна назвати цим словом, це.Тобто вже стільки всього розроблено.
Ми стараємося вибирати плюс-мінус щось, якийсь баланс між супертрендовим і тим, що вже остаткувалося, ну для того, щоб десь там Виводиться
ідеальна формула між щось трендовим і тим, що собі працює.
Створюється в цього дитина.Прям формула це сильно сказано.В основному ми стараємося робити те, що хочемо носити самі.
Я із-за цього хочу свій бренд одягу.Дуже сильно давно.Виключно для того, щоб носити то, що...В мене постійний траблес з штанами.Так я собі запущу свій бренд.
Прямо свій.Він буде виключено для мене.Тіпо от.От так от я буду його...
Індивідуальний пошив, практично.Ну я хочу, щоб це був брендний моділ.
Ну так, наверне, і зарождаються сильні бренди.Коли є якась така прямо мотивація і розуміння, що треба, воно відвихується іншим людям.
Насправді, я коли розкручував свій думку, якщо б я зробив, ну, типу, свій бренд одягу, я такий думаю, я б точно бив би в сегмент XXL, я точно знаю, як нам важко.
Так, так, може бути, ну, чого ні.
Якщо брати SIX ZEROS, яка твоя зона
Я дизайнер і креативний директор.Тобто, можна сказати, все, що бачить людина в інтернеті, може пощупать, одягнуть, за це я відповідаю.Ну, в основному за візуалізацію того чи іншого продукту, контенту, реклама.
Хотілося б, щоб насправді так було, бо зараз багато об'ємів збільшується, позиції збільшуються, і хочеться не втрачати фокус.Доволі велика і довга історія від початку ідеї до виходу позиції в світ, і я просто не встигаю про це донести людям і розповісти.І от зараз боль— це те, що коли ми там дропуємо якусь новинку, не доноситься історія цього створення, філософія.І от я боюсь зараз це втратити, і зараз теж працюю над цим з командою.
7. Масштабування, якість і розробка
Йдеться про поточні обсяги продажів, цикл розробки нових позицій і те, скільки ідей доходить до релізу. Юра також розповідає про прагнення до якості, нові категорії та плани на майбутні колекції.
А команду, можна сказати, тільки зараз я почав теж створювати, бо в основному сам займаюсь дизайном і контентом.
І буде то й проще, і ти це зможеш донести.
Ну, спочатку команда, бо ти не можеш і все розробляти, і ютуб ще робити.Це ж треба робити з кимось.
Сто відсотків, ну, просай мови, але документуйте, і це тобі буде, тобі зарозповідь.
Тобі не цікавиться тільки питання фокусу, знаєш, як зробити так, щоб фокус цей звузився там до розробки нових моделей, до якихось нових ідей, до пояснення філософії.
Да, до цього ми зараз...Воно було на початку, потім зараз зі збільшенням об'єму я набрався трошки рутіни, операційності, і хочеться зараз буде знову цілі відійти від того всього, а саме зосередитися над дизайном, над донесенням людям, що це і для чого це.
Стосовно рутинного і операційного, перший місяць, коли ти почавши сам бренд, 40-50 футболок там продалися, чи 40-50 позицій.Скільки, в середньому, на момент зараз ви
робите продажів в місяць?
Чуттєва інформація, я думаю.
А чого?Ну, плюс-мінус.Скільки там відправок, розсилок робиться в місяць?10 тисяч, 100 тисяч, 5 тисяч, 300?
Ну, в день зараз ми продаємо в середньому, напевно, біля 80 позицій.
Супер.Тобто плюс-мінус по дню.Правильно, це більше 2000...Правильно я почитав?
Правильно.Більше 2000 одиниць в місяць.Вау.Дуже класно.За який період вам вдалося вийти?
Як швидко ви змогли бустанутися до показників?Доволі швидко ми бустанулися.
Ти завжди казав, що в мене не щелкало те, що можна просто розмножити позиції.Там у мене був худі, футболка, світшот.В одних кольорах.
І коли прийшов Назар, ми одразу внесли зміни, що можна зробити більше кольорів, добавити штани в позиції, добавити шорти.І, в принципі, відколи ми вже запартньорились, ми запустили більше позицій.Люди його хотіли вже давно, просто не отримували.Цей результат наступив миттєво.
Чого мені було особисто цікаво запитати за продажу в місяць?
В мене є знайомий, в якого є товарний бізнес.Це теж принт одягу, правда, жіночого, але я дуже довгий період часу від нього чую, що вони вперлися в потолок певної цифри в місяць.Це там декілька сотень.Ну, прям декілька, це 600-700 продажів в місяця вони роблять.І все, вони не можуть з цим переступити.
Протому що в них сегмент, насправді, такого доступного домашнього і спортивного одягу.І все, і вони в це вперлися, і вже це триває добрих те кілька років.
І в цьому сегменті велика конкуренція, я думаю.
Ну, тож да, але все рівно можна виділятися, щось робити.
Немає ніякого виділення, ніякої уніфікації, ну, ти зрозумів, унікальності.
Ну, так от, я ж до того і веду, що можна було б робити якусь унікальність, щось пробувати робити, варіанти є,
але… Унікальність коштує дорожче, і ти випадаєш із сегменту.
Я більше схильний до того, що не хочеться ламати то, що працює, чи якось коригувати то, що вже працює.Тобто я більше схиляюся до цієї сторони, ніж до того, що про уніфікацію і, типу, знаєш, ускладнення і, там, може, підвищення сегменту бренду.Ні, це вже було б зовсім про інакше.Мене цікавить саме в цьому сегменті.Ну, бо є інші приклади інших брендів, які роблять, там, типу, Добрі декілька тисяч відпавок на місяць.
Плюс-мінус.майже тими самими речами, ціновою політикою і там без жодної уніфікації і так далі.Але щось вони якісь кроки зробили, дещо змінили і вдалося збільшити.А тут мені було цікаво, ну бо це дорожчий сегмент плюс Україна.Дорожчий сегмент одягу, український бренд, який достатньо дорогий для українського ринку.
Але для мене це просто свідчить то, що є якість, є там певне вже визнання серед людей і бренд хочуть продовжувати
Думаю, щоб ми могли продавати набагато більше.Ми зараз, напевно, не встигаємо за тим попитом, який є.Але зараз доволі складний і довгий цикл виробництва.І ми не запускаємо те, що нам не подобається.
Багато історій про те, що ми якось розробили дизайн, щось вклали в нього, якийсь задум.Нам присилають зразок, він чомусь не відповідає, виробник не може справитися.І інколи вихід якоїсь позиції, просто розробка зірця.займає чуть більше, ніж півроку навіть.І іноді ми просто кажемо, ну, не можемо це зробити, не можемо випустити.
Окуляри ще хотіло запустити того року, тим літом.Ми зробили близько ста взірців з різними підрядниками, різними виробниками, там самі їх креслили.Ми не брали оправу якусь готову, хотілося, щоб це була наша.Вони хотіли просто брати те, що там вже є на ринку, просто там...
Да-да-да, о такої історії точно фіксіровано не буде.І через то, цього літа, я вже думаю, що ми випустимо окуляри.Вроді вже як затверджений зірець.І він появиться, надіюсь.Можна було пробувати більше, але ми не спішимо.
Ну, не є якби мета просто створити більше позицій і продавати.Є мета, щоб ця позиція, вона була не просто як позиція на сайті, відповідала якомусь рівню і подобалась людям.
Коротше, кожна річ виходить наділено якимось величезним об'ємом роботи, процесом, сенсом.Там в кожен дизайн, в кожну річ вкладається дуже багато душі, часу.Це унікальна історія.
А чим ти надихаєшся?Це якісь бренди?
Де ти шукаєш натхнення на щось нове?
В основному драйвляють там не бренди, а власники брендів.Є якісь цікаві бренди зарубіжні.Я дивлюсь не так за ним, а як за тим, що роблять власники.Тоді вже я на стороні клієнта, мені цікаво познайомитися з тим товаром, що він виготовляє.
Я можу собі замовити, подивитись, що як, що, можливо, краще, ніж в нас, а так точно відбувається.І ми стараємося ці покращення внести в наш бренд.Нема такого, що ми там щось виготовляємо, воно зайшло людям, і все, ми думаємо, що це можна продавати і продавати.Хоч так теж може існувати.Завжди є мета щось покращити.
От зараз я поставив собі цель, я хочу зробити найкращий трікатаж, який би хотілося носити, не знімати, щоб він був комфортним.Просто від того врімені, коли ми починаємо робити взірець...
Так, це одна задумка.Коли вже воно потрапляє на продажі, Я вже розумію, як можна його усовершенствувати, зробити краще.
Бачу якісь можливі помилки.І це весь час такий прогрес, пергерес.Ми весь час виготовляємо нові узірці, про що люди, можливо, не догадуються, не бачать.Але воно від того задуму через рік буде вже з'являтися на поличках нашого складу, перші відправки, і тоді вони зможуть побачити, що ми вдосконал, що зробили краще.Якщо ми десь бачимо кращий продукт, ніж в нас, ми туди стримаємося.
Дуже сильно.І якісно.А мені цікаво, кількісно з розробок, які робляться, які відбуваються в процесі, скільки з них доходить до реалізації.Ну, хоча б у відсотковому.Типу, з того, що ти розробляєш, наприклад, умовно, п'ять якихось зараз...
дропів колекцій чи дизайнів, і скільки з них дійде до того, що вони потраплять на полицію?Ми
можемо розробити в місяць, условно, 10 нових дизайнів.До розробки узірців доходить, можливо, 7.Щось відпадає, або хтось не може справитися, чи ця ідея втрачає якийсь сенс.
Із 7 узірців ми запускаємо, напевно, Дві позиції, там з сіми позицій, які ми задумали, випускаємо дві-три позиції, які нам сподобались.Сподобалась оксидія, там сподобалась сканина і та ідея.Ну вона ж по-різному дивиться там в Quot3D, де ми моделюємо чиналу з точку, і коли воно вже на готовій позиції, воно може трошки по-іншому глядати, і не завжди ти можеш вгадати.Коли ця позиція приходить, ми бачимо, там щось нам не подобається, ми не готові її зараз запустити, і ми її не запускаємо.
Плюс-мінус, правильно я порахував, 20-30% з того, що розробляється, дійсно потрапляє в маси.
8. Міжнародні амбіції та подорожі
Обговорюють плани виходу на ринок Британії, а також подорожі, які надихають на нові ідеї. Юра ділиться враженнями від Китаю, Дубаю, Японії та Азії як джерела натхнення для бренду.
То, що люди можуть побачити.На який ринок тобі б хотілося вийти
найбільше?Не те, що б хотілось, а ми вже поставили 26-й рік.Це як фокус на вихід на ринок Британії.
Чого саме Британія?Чому саме Британія?Нам здається, що це найважча точка, але та точка, яка допоможе нам стати впізнаваним у всьому світі.Тобто не десь там, щоб одну країну захопити, потім на іншу країну йти, там на третьу, на четверту.А от саме з Британією, мені здається.
Якщо ми там зможемо закріпитися, то зможемо закріпитися і у всьому світі.Через це обрали Британію.
Я ніколи не був в Британії, але мені здається, що це країна, в яку я дуже сильно хочу потрапити і повзріжувати.
Мене взагалі немає такого.
Серйозно?Ні, я самого дитинства, в мене було два міста, в які я казав мамі, що я буду жити.Це в Нью-Йорку і в Лондоні.Я жив в Нью-Йорку, в мені ще залишився Лондон.В мене є декілька друзів, які спробували переїхати в Лондон і повернулися назад.І я такий, ну, скоріше всього, я точно не переїду в Лондон.
Мені всі рекомендують чомусь Японію.Тобто навіть мені кажуть, що відміняй все, якщо ти хотів в Лондон або ще кудись.
Я страшно хочу в Токіо.В цьому році в мене ціль, два міста, в які я хочу потрапити, це Токіо і Сеул.Я вже потихеньку свій маніторіум білетів Токіо, меніший близенько, з другої сторони.Не так критично, як звідси мовити.
Ну просто з регіону Азії, мені здається, по моді, по стилю.
Ну так, Токіо, можна сказати, це така серцевина стрітвіру.Вони задають в основному там тренди набагато років вперед.Ми туди теж хочемо поїхати, просто хоча б подивитися, що і як вдохновитися.
Тебе взагалі якось надихають подорожі?
скув, що я не особливо часто кудись стараюсь виїхати.В основному, це партнер Назар пропонує, чи моя дружина просто кудись поїхати відпочиває.Я кайфую від подорожей, але не багато де був.
Яка з країн, міст, просто локації, в які ти був за останній рік, наприклад, тобі найбільше врізалось в серце?
рік ми саме поїхали з партнером в Китай, і я прям поняв, що подорожувати— це класно, це відкриває нові горизонти.Китай сподобався тим, навірно, своїм якимось контрастом, що там з лівого боку вуличка така жахлива, де воняє.З іншої сторони там готель, який має 100 поверхів, де приїжджають майбухи і так далі.І цей контраст такий інтересний.
Ну, я думав, що в Китаї так тільки в якихось певних регіонах може бути, але що в цілому Китай достатньо рівний.Чогось мені так здавалося.
Абсолютно рівний.Там прямо жорстка така провал між низьким походу класом і високим.
Що тебе за останній рік, яка тобі країна, місце, локація надихнула чи врізалась тобі
в серце, в голову найбільше?Напевно, нічого такого, що прям сподобалось.Я був в Дубаї.Перший раз.
Є дуже багато в мене знайомих, які там живуть, подорожують, їм подобається.От для мене Дубай— це було якесь розчарування.
Якийсь такий, ну, не знаю.
Мені ніколи не хотілося Дубай...Ну, от, щиро.Мені ніколи не був Дубай цікавий.І тут я ще...Тому що в нас в подорожах плюс-мінус Саню якось сходяться в подобання.І тут ж Саня мені каже за Дубай, що ні.І я такий думаю, ну все, він просто підтвердив мені всі мої, то про що я собі думав, воно там підтвердилося.Я такий, ну все, тепер точно дуже мало чого, що мене затащить в Дубай.І я просто...
Не знаю, в мене ж теж Дубай ніколи.Мене от Азія, от я останні декілька років, я страшно хочу, це Корея, Японія, це просто.
Не знаю, мені подобається Італія, італійські бренди, італійська кухня.Ну не знаю, в мені от Італія це, я можу туди їздити два-три рази в рік.Італія тобто.
Куди б ти хотів тоді потрапити найбільше?
Ну, допевно, про що ми говорили, це в Японії.Подивитися саме на одяг, на їхню культуру.Китай мене вдохновив, своїм всім.Вони ж теж, виробляють.
І для світових брендів ми їздили не в той Китай, де, як ви говорите, Українські бренди стараються пошити як дешевше і поставити якнайдорожче.Через це ми побачили нові технології, нові ткані, величезні виробництва, одні з найбільших в Азії.Через це, звісно, хотілося б поїхати і в Японію подивитися, як там.
9. Погляд у майбутнє бренду
Юра говорить про бачення бренду через рік і два, роль партнера у стратегічному розвитку та власний фокус на дизайні. Завершується розмова підсумком шляху, вдячністю та думкою про важливість самого процесу.
Логічно.Роблю Underline, це точно було логічно.
Ой, буде класно, якщо ви будете їхати, я з вами поїду, подивлюся, на що ви дивитесь.Може щось зніму інтересне про вас.
Так, так.Ні, ну, Японія – це волшебна страна.
Питання відносно бренду.Яким ти бачиш бренд через рік?Чи взагалі ти про це думаєш?Чи для тебе важливо спланувати і побачити себе в бренді і бренд через рік?Які ви будете, як ви будете виглядати, куди це рухається?
Чи все ж таки це не твоє?Я не хочу про це думати, я люблю займатися розробкою стиля, дизайну і так далі.І це якраз частина, яку забирає твій партнер відносно якоїсь ширшої візії?Так, в
нього насправді ширша візія.
Він аналізує, дивиться нові ринки, підсказує, ми радимось і фокус за цим на ньому.Якщо сказати про мене, де я бачу наш бренд через два роки, ну це условно там, я можу просто сказати, що ми, надіюсь, виростим в два рази, ніж зараз.Хоча б трошечки закріпимося на, ну вийдемо на Британію.Десь, щоб там якісь були перші малесенькі успіхи.
Що ти будеш вважати першим успіхом на
ринку Британії?Просто якщо повернутися на начальній стадії, коли бренд почав розвиватися в Україні, то якщо я буду бачити, що там у нас вже в день 2-3-4-5 є клієнти, то я буду вважати, що ми можемо робити більше.
Перших 40-50 ордерів на ринку Британії.Це то, що нарешті тебе зробить трошечки щасливим, веселішим?Тебе якось порадує то, що відбувається в бренді, окрім якогось глобального росту?
Просто теж ловлю себе весь час на думці, що коли щось збувається, то собі загадуєш, чи не вистачає часу, чи в голові якісь налаштування неправильні.не можна якось зупинитися і порадуватися.Одразу з'являються якісь нові цілі, або навпаки з'являється страх, що ми не зможемо зробити краще.
Типу, що це фінальний успіх?
Чи повторимо це, чи вийдемо кудись там далі, щоб не залишитися на одному місці.Тобто зараз якийсь такий шлях.
У мене теж якісь страхи інколи є.Ти з таким чимось стикався?
Ну що ти не зможеш повторити той самий результат, успіх в якийсь певній там, не знаю.
Ну звичайно таке є, але це ж життя, це якийсь шлях, по якому ми йдемо.
Стопорить тебе від того, що ти можеш із-за цього не якось там порадуватися в моменті тому, що відбулося?Окей, прикольно.
Порадуватися взагалі важко, мені здається.
Чого?Мені, наоборот, здається, саме простое, що можна зробити.
Мені здається...Ну, в моєму, знаєш, випадку, там є якась ціль, до якої я йду.І я, поки йду до цієї цілі, я вже якісь задоволення відчуваю, або, ну, якісь зусилля, або ще щось, ще щось.
Потім, отримуючи ціль, і я такий, ну, все, цілі, йдемо до наступної.Тобто кайф від цілі в шляху до неї.А коли вона вже реалізована, ну, реалізована.Йдемо до наступної.
То ми можемо тут зробити таке резюме, як питав у своїх інтерв'ю, ви часто один відомий український бізнесмен.Шлях чи ціль?Однозначно шлях.
Да, я погоджую, шлях, шлях.Цікавий шлях.Ну, тіпа, але не треба просто відкидувати ціль взагалі з точки зору, що, тіпа ну, треба їй теж дати достойні регалії, там, відносно, що тіпа, ура, я це зробив, молодець, молодці, все, можемо рухатись далі.Але, ну, треба теж радуватися дрібницям, приділяти цьому увагу, бо мені здається, що все життя якраз таки складається, знаєш, з тисячі маленьких дрібниць.
З мільйона.Мільйонів маленьких дрібниць.Юр, я тобі дуже дякую за твій виділений час, за те, що поділився своєю історією.Історією бренду, історією своєї особистої.Я декілька разів, якщо чесно, був там, не дивлячись на то, що ми там напередодні якось бачили, спілкувалися, і ну для мене сначала там, я за реп-альбом знав, і я такий, ну, в мене вже все, це не тригірне.
Я такий, ну всерівно, я коли за це згадую, такий, ну це серйозно?Але думаю, так, мені було цікаво подивитися на Саню, а тут зубний технік, а зубний технік з реп-альбом.Ти красавчик.
Про великий шлях.Ти красавчик, я потів бив.Віддати тобі належне, що там шлях, який ти пройшов, і проходиш далі.І мені здається, ваш бренд зараз є дуже класним відображенням твого шляху і твого результату.І я впевнений, що у вас там вдасться все вам заплановане.
Тому ще раз тобі дуже дякую за твій час.Продовжуйте розвиватись, досягайте всіх висот.Саня, дякую тобі, що ти приєднався.Підтримав.Посидів з нами, да, це немаловажно.